Інформаційне повідомлення на виконання рішення Рахункової палати від 26.06.2018 № 15-5

щодо Звіту про результати аудиту ефективності виконання повноважень державними органами щодо забезпечення контролю за дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог валютного законодавства

На виконання рішення Рахункової палати інформацію про результати аудиту ефективності виконання повноважень державними органами щодо забезпечення контролю за дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог валютного законодавства надіслано Верховній Раді України (лист від 19.07.2018 № 16-1675) та запропоновано розглянути питання у сфері зовнішньоекономічної діяльності і валютного контролю на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про Рахункову палату", Прем'єр-міністру України надіслано відомості про результати аудиту у формі рішення Рахункової палати із пропозиціями щодо вжиття заходів (лист від 19.07.2018 № 16-1676).

Рішення Рахункової палати та Звіт надіслано Міністерству економічного розвитку і торгівлі України (лист від 19.07.2018 № 16-1677) і Державній фіскальній службі України (лист від 19.07.2018 № 16-1679), рішення Рахункової палати - Національному банку України (лист від 19.07.2018 № 16-1678).

За результатами розгляду інформації Рахункової палати Перший віце-прем'єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Кубів С. І. доручив Мінекономрозвитку спільно з Мінфіном, ДФС і за участі НБУ опрацювати рішення Рахункової палати та про вжиті за результатами розгляду заходи поінформувати Рахункову палату (доручення від 27.07.2018 № 30034/1/1-18 Рахунковій палаті не направлялося).

На виконання вказаного доручення Мінекономрозвитку (лист від 29.08.2018 № 4102-01/38048-03) повідомило про вжиті спільно з Мінфіном, ДФС та за участі НБУ заходи, листи яких долучено до листа Мінекономрозвитку. Водночас ДФС (лист від 10.08.2018 № 14361/5/99-99-14-06-02-16) повідомила про розгляд рішення і Звіту Рахункової палати та вжиті заходи, НБУ - про розгляд рішення Рахункової палати (лист від 21.08.2018 № 40-0006/45558).

Мінфін повідомив, що на засіданні Уряду (протокол № 27) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 21.06.2018 № 2473 "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон № 2473). За дорученням Секретаріату Кабінету Міністрів України від 12.07.2018 № 27330/1/1-18 на виконання підпунктів 1-3 і 6-8 зазначеного Плану Мінекономрозвитку розробляє проекти нормативно-правових актів, необхідних для реалізації Закону № 2473.

На пропозицію Рахункової палати в частині запровадження обов'язкового декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України, Мінекономрозвитку та ДФС повідомили, що пунктом 80 Плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 615-р, передбачено скасування звітності щодо такого декларування, що підтримано НБУ та враховано в Законі № 2473.

З метою визначення поняття дати імпорту (завершення імпортної операції) товарів для цілей валютного контролю, ДФС запропонувало Мінекономрозвитку доповнити пункт 3 статті 13 Закону № 2473 новим абзацом такого змісту: "датою завершення імпортної операції у випадку ввезення товару на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, є дата оформлення митної декларації у митних режимах, що завершують перебування товару під митним контролем, а у разі імпорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - момент підписання документа, що засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі)".

Пропозицій щодо вирішення питання зарахування до державного бюджету позитивної курсової різниці, що виникає внаслідок продажу уповноваженим банком на міжбанківському валютному ринку України придбаної резидентом валюти, в разі порушення ним строків її продажу, вказані вище відомства не надавали. Мінекономрозвитку повідомило, що ця вимога діє до введення в дію Закону № 2473.

Щодо вирішення питання забезпечення державою дієвих засобів впливу на суб'єктів господарювання, які загрожують національним інтересам України та підривають її економічну стабільність (виводять валютні кошти, не сплачують податків, фінансують тероризм), через виключення Законом № 2473 статті 37 із Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", до Плану організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 21 червня 2018 р. № 2473 "Про валюту і валютні операції", схваленого на засіданні Кабінету Міністрів України 11 липня 2018 року (протокол № 27), включено пункт 8, яким доручено Мінфіну, ДФС, Мінекономрозвитку і НБУ (за згодою) розробити порядок застосування заходів впливу, передбачених статтею 14 Закону № 2473, у тому числі визначити розмір штрафних санкцій, які застосовуються до юридичних осіб (крім уповноважених установ) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

ДФС повідомила, що вживає заходів для усунення встановлених під час аудиту недоліків і порушень, зокрема зобов'язано її територіальні органи провести інвентаризацію отриманих повідомлень банків та, у першу чергу, здійснити розгляд повідомлень, не перевірених понад 90 діб з дня отримання (протокол наради ДФС від 26.07.2018). Разом з тим, оскільки на сьогодні питання централізованого отримання ДФС інформації в електронній формі про факти порушень законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними операціями від уповноважених банків, а також від НБУ, та доведення цієї інформації до підпорядкованих підрозділів аудиту ГУ ДФС в областях, м. Києві, Офісу ВПП не вирішено, на законодавчому рівні не може бути створена автоматизована системи контролю виключно з цього питання. На сьогодні "автоматизована система контролю опрацювання повідомлень уповноважених банків" здійснює організацію і проведення перевірок суб'єктів ЗЕД (юридичних осіб) і, як наслідок, оформлення результатів перевірки, що послідовно відображається в АІС "Податковий блок" та звіті "Аудит-1".

НБУ повідомив, що протягом останніх років неодноразово ініціював запровадження інформування банками ДФС про порушення резидентами законодавчо встановлених строків розрахунків виключно в електронній формі шляхом унесення змін до Інструкції про порядок здійснення контролю за експертними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 № 136 (далі - Інструкція № 136), а саме, листом від 25.01.2018 № 40-005/4989 на адресу Мінфіну та ДФС, в якому запропонував врегулювати це питання шляхом надання можливості банкам надсилати ДФС повідомлення, визначені розділом 5 Інструкції № 136, в електронному вигляді, захищеними каналами зв'язку, із застосуванням електронного цифрового підпису та з обов'язковим підтвердженням про отримання контролюючим органом. З метою недопущення випадків розкриття третім особам інформації про порушення резидентами законодавчо встановлених строків вказаних розрахунків у зв'язку з відправленням банками відповідних електронних повідомлень незахищеними каналами зв'язку, надання такої інформації електронною поштою або в режимі on-line повинно здійснюватися лише в захищеному (зашифрованому) вигляді з контролем цілісності, з використанням засобів захисту відповідно до законодавства України та з обов'язковим підтвердженням про її надходження з електронним підписом отримувача (ДФС).

Оскільки ДФС не влаштовує перелік отримуваних даних, які на сьогодні надають банки відповідно до розділу 5 Інструкції № 136, вона наполягає розширити інформацію про виявлені факти порушень, яка надається банками контролюючим органам, доповнивши її назвою нерезидента та його реквізитами, сумою заборгованості, видом зовнішньоекономічної операції.

Внаслідок цього та враховуючи вимоги Податкового кодексу України щодо одержання ДФС, зокрема від установ НБУ, інформації про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності на підставі рішення суду, Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо банківської таємниці та порядку її розкриття, НБУ вважає, що надання можливості уповноваженим банкам надсилати інформацію про порушення строків розрахунків за експортними, імпортними операціями суб'єктів ЗЕД на адресу ДФС в електронному вигляді може бути враховано в Інструкції № 136 лише після внесення відповідних змін до законодавчих актів щодо безперешкодного отримання органами ДФС вказаної інформації для цілей здійснення контролю за дотриманням резидентами законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними операціями.

НБУ повідомило про забезпечення у 2013 році надання уповноваженими банками інформації про порушення строків розрахунків за експортними, імпортними операціями в електронному вигляді на адресу ДФС за визначеною нею формою. За результатами опрацювання запитів уповноважених банків були виявлені суттєві недоліки в практиці реалізації надсилання банками інформації, зокрема, процедури її отримання ДФС, а саме, невідповідності наданої ДФС електронної адреси критеріям захищеності, підтвердження неушкодженості отриманих даних тощо. З метою недопущення розкриття вказаної інформації третім особам, НБУ призупинив її надання банками до вирішення ДФС проблемних питань. Разом з тим НБУ провів низку зустрічей з ДФС щодо обговорення шляхів удосконалення інформаційного обміну в межах діючого законодавства, врахування попереднього досвіду інформаційної взаємодії з іншими державними органами.

Водночас НБУ зазначило, що у зв'язку з прийняттям Закону № 2473 здійснюється підготовка нової нормативно-правової бази, яка зазнає суттєвих змін (тобто передбачається розробка та прийняття нових нормативно-правових актів, а не внесення змін у наявні на сьогодні документи), тому вважає внесення окремих уточнень/змін у діючу нормативно-правову базу наразі неактуальним і вимагатиме додаткового часу для погодження із державними органами.

Відповідно до статті 36 Закону України "Про Рахункову палату", стан реалізації заходів на виконання рекомендацій Рахункової палати перебуває на контролі.

 

Член Рахункової палати
Ц. Г. Огонь