Людям із порушенням зору
Міністерство освіти та науки України здійснює кроки для забезпечення освітніх прав українських дітей за кордоном, але не наділене повноваженнями щодо впливу на освітні процеси за межами країни.
Рахункова палата провела аудит відповідності щодо забезпечення можливості українським дітям, які перебувають у європейських країнах, здобувати українську шкільну освіту. Аудит стосувався діяльності Міністерства освіти і науки України в період із січня 2022 по травень 2025 року. Захід здійснено у межах координованого міжнародного аудиту, що проводився спільно з вищими органами аудиту Польщі, Чехії, Словаччини, Литви та землі Гессен (Німеччина). Відповідальна за контрольний захід – Голова Рахункової палати Ольга Піщанська.
Загалом, за висновками аудиторів, попри загальну відповідність дій МОН керівним вимогам, наявні системні прогалини, що не дають змоги забезпечити повноцінну реалізацію права на освіту для сотень тисяч дітей, які опинилися за кордоном через воєнний стан.
ВІДСУТНІСТЬ НАЛЕЖНОГО ОБЛІКУ ШКОЛЯРІВ
За даними Європейської комісії, з початку введення воєнного стану в Україні до квітня 2025 року понад 917 тис. українських учнів були включені у шкільні системи країн ЄС. Однак відповідно до Звіту Ради Європи у другій половині 2023 року значна частина українських дітей шкільного віку за кордоном не мала доступу до формальної освіти.
Під час аудиту встановлено, що МОН не веде обліку українських дітей шкільного віку за кордоном, не володіє точними даними про заклади за кордоном, де викладають українською мовою, та інформацією про дітей, що перебувають поза системою освіти.
Через відсутність необхідних повноважень та інституційних зв’язків МОН має змогу обліковувати лише школярів, які перебувають в українській системі освіти.
Згідно з даними Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту (АІКОМ) на початку 2025 року 362,3 тис. учнів, перебуваючи за кордоном, навчалися в українських школах дистанційно.
Відсутність точних даних про усіх українських учнів за кордоном – одна з ключових проблем гарантування їхніх прав. При цьому частина дітей перебуває за кордоном і не охоплена навчанням ані в українській, ані в іноземній системі освіти.
Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій ще у червні 2023 року рекомендував створити актуальну базу даних здобувачів освіти за кордоном. Ця рекомендація досі не виконана.
НЕЗДІЙСНЕННЯ ОБЛІКУ ОСЕРЕДКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ ЗА КОРДОНОМ
За інформацією Міністерства закордонних справ України, за межами держави діє понад 400 освітніх осередків з навчанням українською мовою, створених переважно за ініціативою українських громад за кордоном. Ці заклади функціонують без державної підтримки, проте отримують методичну підтримку та навчальну літературу від Міністерства освіти і науки України через дипломатичні установи України.
Водночас МОН не здійснює належного обліку таких осередків, що призводить до неволодіння точною інформацією про кількість учнів, охоплених таким навчанням. Через це держава не має повної картини щодо закладів, у яких здійснюється навчання українською мовою або викладається українська мова. Крім того, відсутні міжнародні угоди, які б регламентували обмін інформацією про українських дітей за кордоном, що обмежує можливості держави у забезпеченні їхніх освітніх прав.
ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ – В ЗОНІ РИЗИКУ
Для багатьох українських дітей, які одночасно навчаються в школах країн перебування та в українській системі освіти, навчальне навантаження є надмірним. З метою його зниження у 2023 році МОН запровадило скорочене навчання за так званим українознавчим компонентом – це предмети, які не охоплюються в іноземних шкільних програмах, зокрема українська мова, література, історія України, географія. Відповідне навчання триває по 6–8 годин на тиждень, сприяє збереженню національної ідентичності та водночас не перевантажує учнів.
Ця освітня форма не у повній мірі відповідає державним стандартам і потребує нормативного врегулювання.
Тож у серпні 2024 року МОН затвердило новий порядок, який передбачає, що з початку 2025/2026 навчального року навчання за дистанційною формою для учнів за кордоном буде включати лише вивчення українознавчого компонента. Такий підхід створив ризики втрати можливості для понад 180 тис. дітей здобувати українську освіту за повноцінною дистанційною формою.
Після зауважень Рахункової палати МОН вжило заходів для усунення виявлених недоліків. Було підготовлено проєкт змін до відповідного нормативного акта, який наразі перебуває на державній реєстрації в Міністерстві юстиції України. Зміни мають забезпечити безперервність навчання за дистанційною формою для українських учнів, які вимушено перебувають за кордоном.
МІЖНАРОДНА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА ПОТРЕБУЄ РОЗШИРЕННЯ СПРОМОЖНОСТЕЙ
Одним з інструментів забезпечення доступу до української освіти для дітей за кордоном є Державний ліцей «Міжнародна українська школа» (МУШ), де навчання здійснюється за екстернатною формою. У 2022–2025 роках Міністерство освіти і науки України вжило низку заходів для посилення спроможності цього закладу: кількість учнів-екстернів зросла майже втричі, розширилася географія партнерських організацій, штат працівників школи був збільшений. Проте, навіть за таких умов, станом на початок 2025 року в МУШ навчаються лише близько 9 тис. учнів.
Функціональні можливості МУШ наразі залишаються обмеженими. Школа досі не впровадила повноцінну дистанційну форму навчання, що не відповідає положенням її власного Статуту. Крім того, відсутність належних приміщень, затримки у затвердженні стратегічних документів, зокрема нової Стратегії МУШ, ускладнюють розвиток закладу. Усе це значною мірою обмежує спроможність закладу надавати доступну освіту українським дітям, які перебувають за кордоном.
За підсумками аудиту Рахункова палата надала Міністерству освіти і науки України шість рекомендацій, які стосуються:
- покращення збору, обліку та обміну інформацією про дітей шкільного віку за кордоном для сприяння їхній кращій підтримці та інтеграції;
– підвищення доступності української освіти для українських учнів за кордоном з метою збереження їхньої національної ідентичності;
– покращення міжвідомчої взаємодії та міжнародної співпраці МОН для забезпечення права на освіту українських дітей за кордоном;
– розширення функціональної та інституційної спроможностей МУШ для забезпечення освітою більшої кількості українських дітей за кордоном.
«Міністерство здійснило низку кроків задля покращення ситуації з доступом до освіти українських дітей за кордоном. Однак відомство не аналізувало результати своєї діяльності і це не сприяло посиленню відповідної державної політики. Я хочу наголосити – ми будемо контролювати виконання наших рекомендацій не по формі, а по суті. Реалізація цих рекомендацій має суттєво сприяти докорінним змінам у системі освіти українських дітей за кордоном. Ці діти мають бути забезпечені можливістю і отримувати освіту, і зберігати зв’язок зі своєю Батьківщиною», – зазначила Голова Рахункової палати Ольга Піщанська.
Своєю чергою присутня на засіданні заступниця Міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова відзначила, що в межах аудиту були враховані попередні напрацювання Міністерства в частині обліку школярів, освітніх осередків та унормування діяльності МУШ. Вона зазначила, що МОН підтримує надані рекомендації та має намір їх виконувати.
Звіт та рішення Рахункової палати будуть надіслані Верховній Раді України, Кабінетові Міністрів України, Міністерству освіти й науки України та оприлюднені на офіційному вебсайті інституції.
Контрольні заходи інших країн-учасниць міжнародного координованого аудиту щодо забезпечення права на освіту українських дітей у школах країн Європи – ще тривають. Про підписання Спільного звіту за міжнародним аудитом Рахункова палата повідомить додатково.
Для отримання оперативних оновлень - слідкуйте за нами у соцмережах:
Facebook, Telegram, Instagram, X, LinkedIn, Youtube
За додатковою інформацією та коментарями звертайтеся до Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій:
RP_press@rp.gov.ua
(044) 298-74-75
