Людям із порушенням зору
Рахункова палата на засіданні 13 жовтня 2025 року ухвалила Звіт за результатами аудиту відповідності на тему «Реалізація експериментального проекту із захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору». Відповідальним за звіт є заступник Голови Рахункової палати Сергій Ключка.
В умовах війни стабільна робота енергетичної системи - питання національної безпеки. З початку повномасштабної агресії росія системно знищує енергетичну інфраструктуру України: завдає ударів по електропідстанціях і об’єктах генерації, що призводить до дефіциту електроенергії та тривалих блекаутів.
З метою подолання наслідків атак і забезпечення стійкості енергосистеми у 2023–2024 роках Кабінет Міністрів України (Уряд) реалізував експериментальний проект із будівництва, реконструкції та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів паливно-енергетичного комплексу. Координатором і виконавцем якого виступило Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
Загалом на фінансування проекту протягом 2023–2024 років було передбачено 35,9 млрд грн, із яких фактично надійшло 29,97 млрд грн, а було використано лише 18,71 млрд грн.
Аудитори встановили, що проект:
– мав належну нормативно-правову основу та визначену мету, але неповною мірою відповідав вимогам сучасного проектного менеджменту;
– мав недосконалу систему моніторингу та звітування;
– містив прогалини на етапі формування бізнес-кейсу:
– не були оцінені вимоги до проекту;
– не були визначені обсяги людських, фінансових та матеріальних ресурсів, необхідних для реалізації проекту;
– не визначені показники, яких необхідно досягти;
– не визначено ролей учасників та механізми їхньої координації;
– мав фінансове забезпечення з непрогнозованих та несталих джерел.
При цьому Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, не будучи профільним органом у сфері захисту критичної енергетичної інфраструктури, не мало досвіду у розробці спеціалізованих інженерних рішень. Аналогічний брак досвіду наявний і у службах відновлення в регіонах, що виступали замовниками робіт, а також у підрядників.
Проект реалізовувався за спрощеною процедурою «проектуй–будуй», яка не має належного законодавчого врегулювання. Підхід, коли функції забезпечення проведення проектування, експертизи та здійснення авторського нагляду покладаються безпосередньо на підрядника, суттєво знизив рівень прозорості та конкуренції. Закупівлі здійснювались через прямі договори без відкритих торгів. Незважаючи на спрощені процедури, на кінець 2024 року роботи з захисту об’єктів критичної інфраструктури залишилися незавершеними, а більшість фортифікаційних споруд - недобудованими.
Так за результатами аудиту було встановлено, що за весь час реалізації експериментального проекту було забезпечено середній рівень готовності захисних споруд від безпілотних літальних апаратів менш, ніж на три чверті від запланованого, а фортифікаційних споруд протиракетного захисту – менше, ніж на чверть.
Також аудитом було виявлено такі наслідки недостатнього контролю з боку замовників - Служб відновлення та розвитку в областях, як:
завищення договірної ціни;
завищення виду, обсягу та вартості робіт;
невідображення в обліку сум боргових зобов'язань.
За результатами аудиту Рахункова палата надала такі рекомендації:
Уряду доручити: відповідним міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, уповноваженому органу у сфері захисту критичної інфраструктури підготувати та внести на розгляд Уряду проєкт нормативно-правового акта (актів), що визначає поняття, мету, підходи до реалізації та вимоги до звітування за результатами виконання експериментальних проєктів.
Мінрозвитку: внести зміни до Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва» щодо формування уточненої договірної ціни та визначення порядку сплати коштів на утримання служби замовника на стадії взаєморозрахунків за виконані роботи за укрупненими показниками вартості.
Агентству відновлення: розробити порядок здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси при реалізації експериментальних проектів, провести моніторинг стану виконання робіт із захисту об'єктів, розробити план заходів щодо подальшої реалізації незавершених об'єктів та щодо передачі завершених об'єктів операторам критичної інфраструктури, зобов’язати служби відновлення в регіонах під час узгодження ціни пропозиції учасника процедури закупівлі з використанням укрупнених показників вартості робіт складати кошториси виключно з деталізованою потребою трудових та матеріально-технічних ресурсів.
Також службам відновлення в регіонах доручено скоригувати договірну вартість робіт і кошторисну документацію.
Рахункова палата наголошує: при реалізації нового експериментального проекту, затвердженого постановою Уряду від 7 лютого 2025 року № 142, який стосується захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, необхідно врахувати всі висловлені раніше зауваження аудиторів, щоб уникнути повторення таких системних помилок.
Водночас варто відзначити, що під час аудиту було усунуто окремі виявлені недоліки. Зокрема, відкоригована завищена вартість виконаних робіт на суму 2,38 млн грн та договірна ціна на суму 27,5 млн гривень.
Також було виявлено, що частина міжнародної технічної та гуманітарної допомоги залишилася невикористаною. Частину такого майна було поновлено на балансі та передано на відповідальне зберігання.
Звіт містить інформацію з обмеженим доступом.
Звіт буде направлено Верховній Раді України, Уряду, Агентству відновлення та об’єктам контролю в регіонах.
