Людям із порушенням зору
Попри посилення ударів російських агресорів по об’єктах енергетичної та транспортної інфраструктури, зменшення обсягів промислового виробництва й експорту товарів та послуг, економіка України у третьому кварталі 2025 року – зростала. Основними драйверами були будівництво (+15,5%) та роздрібна торгівля (+6%). Але як і у попередні періоди суттєву роль у наповненні бюджету відігравала міжнародна підтримка, йдеться у Висновку Рахункової палати «Про результати аналізу виконання закону Про Державний бюджет України на 2025 рік у січні – вересні». Звіт затвердили на засіданні інституції 25 листопада. Відповідальна за контрольний захід Голова Рахункової палати Ольга Піщанська.
Так у проаналізований період надходження від міжнародних партнерів склали 1,4 трлн грн. При цьому частка безповоротної фінансової допомоги у загальному обсязі зовнішніх надходжень зменшилася до 23,5 %, решта – кредити.
Через порушення термінів або неповне виконання зобов’язань щодо досягнення цільових показників впровадження реформ (зокрема щодо діяльності Вищого антикорупційного суду та АРМА) не отримано запланованих на звітний період надходжень від ЄС за програмою Ukraine Facility - 5,7 млрд євро, та 0,5 млрд дол. США - за кредитом МВФ.
ДОХОДИ ДЕРЖБЮДЖЕТУ ТА РИЗИКИ
Доходи державного бюджету загалом становили 2,7 трлн грн. Порівняно з січнем – вереснем 2024 року вони зросли на 25%, однак темпи зростання повільніші, ніж у попередніх періодах.
План доходів загального фонду за три квартали перевиконано на 5,2 %, зокрема, за рахунок зростання заробітної плати і прибутків суб’єктів господарювання. Доходи спеціального фонду також збільшились порівняно з аналогічним періодом минулого року на 26,8 %.
Водночас, за результатами аудиторського аналізу виявлено ризики недовиконання до кінця року плану надходження податків, що справляються при ввезенні товарів на митну територію України, рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення та акцизного податку з вироблених в Україні товарів. Причиною недовиконання може стати менший ніж прогнозувалося курс гривні до іноземних валют, скорочення видобутку природного газу і виробництва пального (зокрема внаслідок пошкодження виробничої інфраструктури).
Крім того, прибутки підприємств у першому півріччі 2025 року зменшилися на 10% порівняно з минулим роком, що підвищує ризик невиконання річного плану надходжень від податку на прибуток.
Податковий борг перед державним бюджетом з початку року зріс до 201,1 млрд грн, що негативно вплинуло на виконання державного бюджету і посилює ризики недонадходження доходів за підсумками 2025 року. Зростання відбулось насамперед внаслідок збільшення в 13,6 раза (до 61,3 млрд грн) донарахованої податківцями пені за порушення суб’єктами господарювання термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
ВИДАТКИ ДЕРЖБЮДЖЕТУ
Видатки державного бюджету у січні – вересні 2025 року становили 3,6 трлн грн, що на 22,2 % більше за видатки аналогічного періоду минулого року. Щонайперше зросла частка видатків на оборону – до 69,4 % усіх видатків державного бюджету і становила 2,5 трлн грн. За окремими напрямами, такими як розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів і обладнання, видатки менші плану.
Загалом видатків сектору безпеки та оборони проведено на 70 млрд грн менше плану, насамперед через недотримання визначених контрактами умов. Крім того, менші плану видатки за програмами таких головних розпорядників:
- Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України (на 25,5 млрд грн);
- Міністерства охорони здоров’я України (на 11 млрд грн);
- Агентства відновлення (на 8 млрд гривень).
РЕЗЕРВНИЙ ФОНД
У проаналізованому періоді Уряд розподілив 62 % коштів резервного фонду. Однак, четверту частину виділених коштів направлено на заходи, що не відповідають меті створення фонду і мали б фінансуватися за рахунок інших джерел. До прикладу - на надання грошової допомоги «Зимова підтримка», «кешбек» покупцям товарів українського виробництва, а також на ремонт, реконструкцію та реставрацію об’єктів інфраструктури, житлового і громадського призначення з метою створення безбар’єрного простору.
Рахункова палата вкотре рекомендуватиме Уряду забезпечити прийняття рішень про виділення коштів з резервного фонду лише відповідно до мети його формування - а саме для видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проєкту бюджету.
КРЕДИТУВАННЯ ТА ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ
На 60% менше плану видатки та надання кредитів за бюджетними програмами головних розпорядників для реалізації публічних інвестиційних проєктів. Це сталося через затримки з розробкою необхідних нормативно-правових актів, укладанням договорів і здійсненням тендерних процедур. Зокрема, менше запланованого проведено видатків на розвиток муніципальної інфраструктури, реалізацію проєктів МОЗ, а також будівництво магістральних водогонів у Миколаївській області. Проведення видатків на компенсації за знищене житло та забезпечення енергоефективності громадських будівель – взагалі не розпочато.
Видатки за напрямом компенсації витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення проведено на 11% від запланованого. За інформацією розпорядників, причиною цьому є невідповідність значної частини поданих сільськогосподарськими товаровиробниками заявок на розмінування нормативним вимогам.
Продовжувала зростати прострочена дебіторська заборгованість розпорядників і одержувачів коштів державного бюджету. Загалом її мають 54 головних розпорядники коштів, з них найбільше: Міноборони – 68,1 млрд грн (понад 83,7% загального обсягу), Міністерство внутрішніх справ – 6,4 млрд грн, Міністерство стратегічних галузей промисловості (нині ліквідоване) – 1,4 млрд грн. Така тенденція є системною та відбувається через порушення договірної дисципліни, недостатній контроль за виконанням постачальниками умов договорів.
ЗАПОЗИЧЕННЯ ТА ДЕРЖАВНИЙ БОРГ
Державні запозичення залишаються основним джерелом (90,5 %) фінансування державного бюджету. Однак їхні надходження є меншими за планові на звітний період на 11 %. І зберігаються значні ризики недоотримання запозичень за підсумками року.
Загальний обсяг державного і гарантованого державою боргу збільшився у періоді на 14,9 % (1,4 трлн грн) – до 8,24 трлн гривень. При цьому зовнішній борг збільшився на понад 20,1 %, це збільшує залежність державного бюджету від валютних коливань.
Витрати на погашення й обслуговування державного і гарантованого державою боргу становили 709 млрд грн і збільшились на 22,4 %, порівняно з відповідним періодом попереднього року. Водночас на ці витрати пішло на третину менше коштів, ніж планувалося на три квартали цього року.
Міжнародні резерви України, за попередніми даними НБУ, зросли на 6,2 % і на 01.10.2025 становили 46,5 млрд дол США.
РЕКОМЕНДАЦІЇ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ
«Рахункова палата рекомендуватиме Уряду доручити головним розпорядникам проаналізувати виконання бюджетних програм і у разі неможливості проведення видатків у запланованих на рік обсягах розглянути доцільність здійснення перерозподілу бюджетних асигнувань для спрямування залишку на вирішення інших нагальних потреб держави та суспільства», – підкреслила Голова Рахункової палати Ольга Піщанська.
Також серед рекомендацій об’єктам контролю:
- вжити заходів щодо зменшення податкової заборгованості;
- забезпечити своєчасне та повне виконання зобов’язань за програмою Ukraine Facility;
- вжити заходів щодо погашення кредиторської та дебіторської бюджетної заборгованості і недопущення утворення нової простроченої заборгованості та інше.
Висновок та Рішення Рахункової палати будуть надіслані Верховній Раді України, Комітетові ВРУ з питань бюджету, Кабінетові Міністрів України, Міністерству фінансів України та оприлюднені на офіційному вебсайті Рахункової палати.
Для отримання оперативних оновлень - слідкуйте за нами у соцмережах:
Facebook, Telegram, Instagram, X, LinkedIn, Youtube
За додатковою інформацією та коментарями звертайтеся до Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій:
RP_press@rp.gov.ua
(044) 298-74-75
