Людям із порушенням зору
Рахункова палата здійснила аудит відповідності здійснення оборонних закупівель за тиловим напрямом забезпечення Збройних Сил України у 2024 році. Звіт за ним затвердили на засіданні 25 листопада, відповідальний за аудит – член Рахункової палати Геннадій Пліс.
Аудит охопив діяльність Міністерства оборони України та Державного підприємства «Державний оператор тилу» (ДП «ДОТ») та мав на меті визначити, наскільки процеси проведених ДП «ДОТ» закупівель відповідають вимогам нормативно-правових актів.
Звіт за матеріалами аудиту містить інформацію з обмеженим доступом, однак, окремі встановлені факти Рахункова палата вважає за необхідне повідомити громадськості.
Загалом за результатами аудиту зазначається, що запроваджена у 2024 році оновлена модель тилових закупівель: коли Міноборони формує політику та контролює якість, а ДП «ДОТ» безпосередньо проводить необхідні закупівлі – має потенціал до розвитку, однак через системні недоліки очікуваного результату не забезпечила. Розмежування функцій між Міноборони та підприємством щодо формування та виконання політики закупівель залишається неповним.
Міноборони не забезпечило оптимальний розподіл закупівельних функцій між своїми підрозділами та службою державного замовника. Через несистемні кадрові рішення витрати на утримання підрозділів Міноборони, залучених до процесів тилового забезпечення, зросли на 35 млн грн. Разом витратами на утримання ДП «ДОТ» (250 млн грн) це призвело до загального збільшення адміністративно-управлінських видатків у сфері тилових закупівель на 285 млн грн, що у 3,4 раза більше порівняно з 2023 роком.
ПРОБЛЕМИ З ВИДІЛЕННЯМ КОШТІВ ТА ЇХНІ ЗАЛИШКИ
На продовольче та речове забезпечення ЗСУ у 2024 році у Законі України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» було передбачено лише 44,5% від необхідної суми, а на паливно-мастильні матеріали – 73%. Як наслідок, Збройні Сили функціонували за рахунок часткового «проїдання» запасів. При цьому 400 млн грн бюджетних призначень Міноборони залишилися невикористаними.
Понад 11 млрд грн були спрямовані ДП «ДОТ», в дебіторську заборгованість. Запроваджений підприємством механізм попередньої оплати у формі акредитиву гарантував як оплату, так і постачання продукції згідно з умовами контрактів, однак належного рівня їх виконання не забезпечив. Зокрема, у визначені строки не було поставлено продукції на 10 млрд грн, 800 млн грн було повернуто до бюджету, а понад 31 млн грн – стало простроченою дебіторською заборгованістю.
НЕДОЛІКИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАКУПІВЕЛЬ
Аудитори з’ясували, що хоча ДП «ДОТ» і здійснило 95% процедур закупівель через електронну систему, забезпечивши умови конкурентного середовища, однак через допущені порушення та помилки в тендерній документації 100 лотів (7.2% оголошених) були оскаржені та скасовані, 216 (15,5%) – визнані неуспішними через відсутність пропозицій.
Прозорість закупівель відбір надійних постачальників не гарантувала. Зобов’язання виконувалися із відхиленнями щодо якості, обсягів та строків в бік погіршення для держави: з 718 контрактів, укладених ДП «ДОТ», за 429 (60%) відтерміновано або зменшено обсяги поставок, а 40 – розірвано.
Постачальники, яким переносилися терміни поставок, уникали відповідальності та сплати санкцій за несвоєчасне та неналежне виконання зобов’язань. Поряд з цим через нерезультативну претензійно-позовну роботу і неналежне застосування банківських гарантій бюджет недоотримав близько 2 млрд грн нарахованих штрафних санкцій.
Порядок підтвердження «нагальної потреби» закупівлі не унормовано. Застосування закупівель без електронної системи при визначенні такої потреби призводило до закупівель у 21 випадку за збільшеною на 395 млн грн та у 11 випадках за зменшеною на 112 млн грн вартістю порівняно з електронною системою закупівель.
Встановлено також факти неправомірного збільшення вартості закупівель (на майже 98 млн грн), а Перелік та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення протягом року змінювався 48 разів, і врешті не був виконаний у повній мірі. Це свідчать про відсутність стабільного планування, неналежне визначення потреб та слабкий управлінський контроль. У середньому виконання Переліку та обсягів закупівель становило 81% – за продуктами харчування, 89% – за паливно-мастильними матеріалами і 69% – за 21 номенклатурною позицією речового майна.
Система контролю якості матеріальних засобів тилового призначення не забезпечувала належного управління ризиками: порядок гарантування якості та процедури оцінки ризиків не визначені, план робіт з державного гарантування якості не затверджений. Технічні специфікації залишалися недосконалими, а план їх оновлення – невиконаним.
ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТИЛОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Цифровізація процесів тилового забезпечення просувається нерівномірно: автоматизовані стратегічний та оперативний рівні - де плануються потреби, формуються бюджети і проводяться закупівельні процедури. Однак тактичний рівень, тобто фактичний облік забезпечення у військових частинах і на складах, залишився поза процесом цифровізації через відсутність затверджених технічних завдань і несвоєчасні управлінські рішення. Водночас саме цей рівень є критично важливим, оскільки без цифрового обліку фактичних потреб, руху майна, отримання та використання ресурсів неможливо забезпечити повний контроль ланцюга постачання та прозорість і достовірність даних для планування закупівель.
Опитування 25 тисяч військовослужбовців, яке Рахункова палата провела спільно з Міністерством оборони, підтвердило, що якість тилового забезпечення залишається чутливим питанням для армії. Найчастіше військові повідомляли про проблеми зі зношуваністю та якістю спорядження, одноманітністю харчування та перебоями із постачанням пального. Лише чверть опитаних задоволені спорядженням, отриманим від держави; 60% зазначили, що вимушені купувати речове майно власним коштом; понад половина висловили невдоволення якістю харчування; а 26% повідомили про нестачу пального у підрозділах.
За результатами аудиту Рахункова палата надала рекомендації Уряду, Міноборони та ДП «ДОТ».
Як зазначив член Рахункової палати Геннадій Пліс, нова модель тилових закупівель має потенціал, але ще не стала тією «системою без збоїв», якої потребує армія. Водночас усунення виявлених проблем сприятиме підвищенню ефективності тилового постачання армії, зменшенню ризиків корупції у цих процесах, зміцненню довіри військовослужбовців до держави та авторитету ЗСУ.
Звіт та рішення Рахункової палати будуть надіслані Верховній Раді України, Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки та об’єктам контролю, рішення – Кабінету Міністрів України, а інформацію про результати аудиту – Президентові України та до Офісу Генерального прокурора України.
Для отримання оперативних оновлень - слідкуйте за нами у соцмережах:
Facebook, Telegram, Instagram, X, LinkedIn, Youtube
За додатковою інформацією та коментарями звертайтеся до Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій:
RP_press@rp.gov.ua
(044) 298-74-75
