Людям із порушенням зору
Експериментальний проєкт комплексного відновлення постраждалих внаслідок окупації рф територій, ініційований Кабінетом Міністрів України у березні 2023 року, мав стати моделлю для подальшої масштабної відбудови усіх постраждалих територій України. Однак через відсутність належної стратегічної, організаційної та фінансової основи, неузгодженість нормативного регулювання та невідповідність між повноваженнями та відповідальністю координаторів, цілей проєкту не було досягнуто.
Такими є висновки аудиту Рахункової палати на тему «Відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації». Відповідальний за проведення контрольного заходу – заступник Голови Рахункової палати Сергій Ключка. Звіт за аудитом затвердили під час засідання Рахункової палати 7 квітня 2026 року. Аудит охопив період реалізації проєкту у 2023–2024 роках (з окремих питань – 2025 рік).
В межах проєкту відновленню підлягали 595 об’єктів у шести населених пунктах у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській та Херсонській областях. Усього до Реєстру пошкодженого та знищеного майна було внесено відомості про майже 7 тис. об’єктів у цих населених пунктах.
На комплексну відбудову в рамках проєкту Уряд виділив 10,8 млрд грн, ще 0,5 млрд грн - на пооб’єктне відновлення у цих же населених пунктах. У проєкт було включено як окремі багатоквартирні так і приватні житлові будинки, інфраструктуру, елементи благоустрою, заклади освіти тощо.
Аудитори констатували, що темпи реалізації проєкту були надзвичайно низькими. Так у 2023 році роботи було завершено лише на одному з 20 запланованих об’єктів, а у 2024 році – не завершено на жодному із запланованих об’єктів. На момент проведення аудиту переважна більшість розпочатих об’єктів не завершена, а деякі ще перебувають на початковій стадії будівництва.
ЗАПІЗНІЛЕ ПЛАНУВАННЯ ТА НЕПРОЗОРИЙ ВІДБІР
Аудитори встановили, що відновлення населених пунктів в рамках проєкту розпочиналося без необхідної стратегічної основи, план-графік реалізації пілотних проєктів Міністерством розвитку громад та територій України було подано без деталізації та з затримкою у понад сім місяців.
До затримок в ухваленні рішень та ускладненої міжвідомчої координації призвело нечітке розмежування функцій та повноважень ключових учасників проєкту – Міністерства розвитку громад та територій України та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.
Власне процес формування переліків об’єктів для відновлення був непрозорим: здійснювався без уніфікованих критеріїв пріоритетності, без програм комплексного відновлення громад, належної перевірки документів та урахування реальних потреб громад.
До прикладу, 108 об’єктів у селі Мощун на Київщині у 2023 році було безальтернативно виключено з проєкту через юридичні та організаційні перешкоди (у 2024 р. відновлення приватного житлового фонду с. Мощун переведено на компенсаційний механізм).
Також до фінальних переліків запланованих до відновлення, всупереч установленому порядку, потрапили не внесені до Реєстру пошкодженого та знищеного майна об’єкти: у 2023 році – 118 об’єктів, у 2024 році – 41.
ПРОРАХУНКИ В УПРАВЛІННІ КОШТАМИ
Джерелом фінансування проєкту були кошти фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Використання коштів цього фонду здійснювалося в умовах суперечливого нормативно-правового регулювання, оскільки окремі норми постанов Уряду розширили напрями використання коштів фонду порівняно із законами про Державний бюджет.
Це не лише створило правову невизначеність для учасників бюджетного процесу, а й призвело до спрямування коштів фонду ліквідації у сумі 108,3 млн грн на оплату робіт, які не належать до дозволених напрямів.
Через несвоєчасний та нерівномірний розподіл асигнувань значні обсяги коштів спрямовувалися в регіони лише наприкінці бюджетних періодів, що унеможливлювало їх ефективне використання.
Так у 2023-2024 роках з виділених наприкінці бюджетних періодів 4,6 млрд грн коштів, у підсумку 4,5 млрд грн – було повернуто до державного бюджету, як невикористані.
Часто фінансування спрямовувалося на об’єкти, які не були готові до реалізації: не мали затвердженої проєктної документації, не пройшли технічного обстеження або не мали необхідних дозвільних документів.
КОНТРОЛЬ ЗА РЕАЛІЗАЦІЄЮ ПРОЄКТІВ
Аудит виявив численні порушення під час реалізації проєктів відновлення.
Встановлено факти завищення вартості робіт, необґрунтованих витрат, порушення умов договорів, а також порушення при здійсненні попередньої оплати.
При цьому понад 70% процедур закупівель за проєктами Службою відновлення у Київській області проводилися поза електронною системою. Це хоча і відповідає базовим вимогам відповідного законодавства, однак створює ризики монополізації ринку та обмежує економію бюджетних коштів.
Аудитори зафіксували факти порушення вимог містобудівного законодавства, зокрема, виконання будівельних робіт без належних дозвільних документів на суму 27,3 млн грн. При цьому технічний нагляд за виконанням робіт був неефективним, що призводило до приймання невиконаних або частково виконаних робіт.
Виконання більшості підрядних договорів відбувалося з відхиленням від первинно визначених календарних планів. Крім того, через неналежну претензійну роботу та незабезпечення контролю за дотриманням договірних умов було допущено випадки нестягнення штрафних санкцій за порушення строків повернення попередньої оплати.
Загалом чинна система моніторингу та звітності за проєктом не забезпечила формування повної та достовірної інформації, необхідної для ефективного управління. До прикладу, на старті проєкту у 2023 році не було чітко визначено вимог до звітування одержувачів бюджетних коштів, через що окремі важливі показники, зокрема щодо готовності об’єктів і бюджетних зобов’язань, у звітах не відображалися.
Аудитори також зафіксували випадки подання недостовірної та неповної звітності про використання коштів.
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ
Згідно з висновками аудиторів проєкт фактично реалізовувався у режимі реагування на поточні проблеми, що обмежило його потенціал як основи для формування державної політики повоєнного відновлення.
Більш того, експериментальний проєкт досі не має реалістичної фінансової моделі для його остаточного завершення.
Станом на кінець вересня 2025 року очікувана вартість відновлення об’єктів за експериментальним проєктом становила 13,1 млрд грн, в той час як залишок коштів фонду складав лише 6,8 млрд гривень.
Проєкт, який мав стати інструментом апробації нової моделі комплексного відновлення, фактично реалізовувався у режимі реагування на поточні проблеми. Це призвело до недосягнення результативних показників, зриву строків відновлення та втрати потенціалу проєкту як бази для формування державної політики повоєнного відновлення. У результаті система управління експериментальним проєктом не забезпечила своєчасного, комплексного та результативного відновлення населених пунктів і не продемонструвала спроможності виконати функцію напрацювання та масштабування нових підходів до відновлення.
Рахункова палата надала Кабінету Міністрів України, Міністерству розвитку громад та територій України, Агентству відновлення та іншим органам державної влади низку рекомендацій. Зокрема пропонується:
- запровадити стратегічне планування як обов’язкову передумову відновлення;
- створити дієву інституційну систему управління відновленням із чітким розмежуванням функцій та відповідальності;
- нормативно закріпити механізм формування переліків об’єктів на основі уніфікованих критеріїв пріоритетності та обов’язкової попередньої верифікації документів;
- покращити стратегічну планувальну здатність територіальних громад, впровадивши механізми методологічної підтримки;
- затвердити порядок моніторингу та оцінки реалізації проєктів з відновлення, що поєднує фінансові та натуральні показники;
- посилити прозорість у процесі відновлення, забезпечивши публікацію інформації про стан реалізації проєктів.
Присутні на засіданні представники об’єктів контролю – заступник міністра розвитку громад та територій Олексій Рябикін та перший заступник голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Микола Бойко зазначили, що станом на зараз кількість завершених об’єктів відновлення збільшилася, водночас, погодилися з висновками аудиту. Також, було повідомлено, що Мінрозвитку наразі переглядає підходи до планування відновлення: триває віднесення територіальних громад до функціональних типів, зокрема 127 громад запропоновано віднести до територій відновлення, а також підготовлено зміни до законодавства, які передбачають інтеграцію планів відновлення у систему стратегічного планування та управління публічними інвестиціями.
Рішення Рахункової палати разом зі Звітом буде надіслано Верховній Раді України, а також Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування для їх розгляду на засіданнях.
Про виявлені під час аудиту ознаки кримінальних правопорушень буде повідомлено Офіс Генерального прокурора шляхом надсилання Звіту та цього рішення.
Крім того, Звіт і рішення будуть направлені Кабінету Міністрів України, об’єктам контролю, а також оприлюднені на офіційному вебсайті Рахункової палати.
Для отримання оперативних оновлень - слідкуйте за нами у соцмережах:
Facebook, Telegram, Instagram, X, LinkedIn, Youtube
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій:
RP_press@rp.gov.ua
(044) 298-74-75
