Конституційний Суд лише частково забезпечив виконання одного з основних результативних показників паспорту бюджетної програми — розгляд конституційних скарг та подань у встановлений законодавством строк, при загальній тенденції збільшення кількості конституційних звернень та звернень громадян.
З 23 результативних показників, затверджених паспортом бюджетної програми на 2018 рік, була виконана частина: 56 відс, а із 13 затверджених результативних показників на 2019 рік виконано 54 відсотки. Про це йдеться у Звіті за результатами аудиту ефективності використання бюджетних коштів, виділених на забезпечення діяльності Конституційного Суду України. Відповідальний за його проведення – член Рахункової палати Василь Невідомий.
З недотриманням визначеного законодавством строку Конституційним Судом у 2018 році розглянуто 19 конституційних подань (47,5 відс. від загальної кількості, що надійшли) та 29 конституційних скарг (4 відс.), у 2019 році – 13 конституційних подань (56,5 відс.), 6 конституційних звернень (66,7 відс.) та 18 конституційних скарг (2,7 відс.).
У 2019 році надійшло 8 конституційних звернень про надання висновку щодо відповідності законопроєкту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Це більше ніж у 2018 році (3 звернення). Ще 2 звернення очікували розгляду з минулих періодів.
Одним з об’єктивних чинників незабезпечення розгляду конституційних скарг та подань у встановлений законодавством строк є надходження практично в один період (06.09.2019) 7 конституційних звернень, що потребували розгляду протягом одного календарного місяця, а розглянуті протягом трьох місяців.
Рахункова палата зазначає, що протягом 2019 року, коли Суд працював не у повному складі, кількість звернень, які надходили, постійно збільшувалась.
Торік загальна кількість звернень громадян збільшилась – до 1073 (у 2018 році – 725). Протягом 2019 року звільнено 5 суддів, у вересні — жовтні 2019 року на посадах працювало 14 суддів. З 18 посад суддів Конституційного Суду з грудня 2019 року по теперішній час залишаються не заповненими три вакансії. Дві вакансії мала заповнити Верховна Рада України, одну – з’їзд суддів України. Відповідно до законодавства Президент України, Верховна Рада та з’їзд суддів призначають по шість суддів.
Витрати на діяльність КС та його Автобази у 2018–I кварталі 2020 роках становили 507 млн гривень. З них 75 відс – на оплату праці. Відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України», видатки на фінансування Суду не можуть бути меншими за обсяг видатків у попередньому році. Аудитори зазначають, що таке положення не узгоджується з одним із принципів бюджетної системи України – принципом обґрунтованості.
Аудитори дійшли висновку, що Суд використав 7 млн грн з недотриманням вимог Бюджетного кодексу України, оскільки не затвердив лімітів споживання на теплову, електричну енергію, водопостачання. Окрім того, непродуктивно були витрачені 113 тис. грн на придбання матеріальних цінностей, які тривалий період не використовуються. Ще майже 100 тис. грн використані неекономно Автобазою на оренду автомобіля у 2018 році за наявності власного транспорту.
Бюджетні призначення у 2018 та 2019 роках не повністю забезпечували гарантовану державою потребу Суду у коштах на оплату праці. За розрахунками Суду, дефіцит коштів фонду оплати праці у 2019 році склав понад 2 млн гривень. Це призвело до виплати вихідної допомоги трьом звільненим у 2019 році суддям Конституційного Суду в межах наявних бюджетних призначень, у розмірах менших за визначені законодавством, та до недоплати у загальній сумі 1 753,5 тис. грн, і судових позовів про її стягнення до головного розпорядника бюджетних коштів.
Аудитори виявили, що в іншому випадку Суд планував потребу в бюджетних коштах за напрямком виконання рішень судів без врахування принципів пріоритетності та обґрунтованості витрат, як це передбачає бюджетне законодавство. Так, КС визначив потребу в коштах на 2019 рік, врахувавши розмір позовних вимог, заявлених суддями у відставці та працівником КС, рішення по яких ще не набрали законної сили.
Рахункова палата також виявила, що Автобаза завищила потребу в паливно-мастильних матеріалах (ПММ) на 4 млн грн (на 135 тис. літрів). При складанні розрахунків до бюджетного запиту Автобаза не враховувала наявні залишки ПММ. Так, на 2018 рік залишки бензину марки А-95 забезпечували річну потребу на 137 відс, на 2019 рік — відс, на 2020 рік – 103 відс. У проаналізований період на функціонування Автобази Суду витратили 73 млн гривень.
Окрім того, КС придбав програмне забезпечення та послуги з його модернізації на 3 млн гривень. Йдеться про створення і впровадження системи електронного документообігу. Однак Суду не належать майнові права на придбаний продукт. Це створює ризики залежності Суду від розробника та можливого зловживання монопольним положенням з боку розробника.
Рахункова палата вважає, що з огляду на недоліки при використанні коштів на забезпечення засобами інформатизації існує потреба у проведенні внутрішніх аудитів ефективності та результативності використання бюджетних коштів на впровадження інформаційних систем і технологій, а також IT-аудитів.
Звіт та рішення за результатами аудиту будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.