1,7 млрд грн з медичної субвенції не вирішили ключових проблем щодо лікування українців, хворих на діабет – Рахункова палата

03.02.2021 11:24

1,7 млрд грн медичної субвенції на лікування хворих на цукровий і нецукровий діабет не повною мірою забезпечили потребу в препаратах інсуліну у 20182019 роках та протягом 9 місяців 2020 року.

Про це свідчать результати аудиту ефективності використання коштів медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет у 20182019 роках та за 9 місяців 2020 року. Відповідальний за проведення аудиту  заступник Голови Рахункової палати Андрій Майснер.

Захворюваність на цукровий і нецукровий діабет набуває, на думку експертів, ознак пандемії. Кількість хворих у всіх країнах збільшується щороку на 57%, а кожні 12-15 років – подвоюється. За даними Міжнародної федерації діабету, кількість дорослих хворих на цукровий діабет (2079 років) у світі вже у 2019 році досягла показників 463 млн, а у 2045 році становитиме 700 мільйонів. Ще близько 232 млн осіб проживає з недіагностованим цукровим діабетом. За даними ВООЗ, хвороба збільшує смертність в 23 рази й суттєво скорочує тривалість життя. У разі інфікування COVID-19 ризик летальності збільшується в геометричній прогресії.

В аудиті зазначається, що протягом 15 років поширеність цукрового діабету в Україні збільшилась на 54,5%, а захворюваність – на 82,9% (на 100 тис населення). Діагностується в Україні також і інша не менш небезпечна патологія як нецукровий діабет. За даними МОЗ, в Україні у 2019 році було зареєстровано 3,3 тис. таких хворих. Для лікування хворих на цукровий діабет тяжкої форми та нецукровий діабет потрібен довічний, безперервний прийом препаратів інсуліну та деспопрепсину, оскільки перерва у лікуванні несе загрозу для життя.

Загальний обсяг цільових видатків медичної субвенції для лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет було визначено у розмірі: у 2018 році – 701,5 млн грн, у 2019 році  841,2 млн грн, 9 місяців 2020 року – 210,3 млн грн.

Проте, ці кошти не повною мірою забезпечили реалізацію пілотного проєкту державного регулювання цін на препарати інсуліну та надали можливість хворим на цукровий діабет І типу за рецептами отримати в аптеках безкоштовно або з незначною доплатою (за бажанням пацієнта) необхідні препарати та засоби їх введення.

Крім того, аудитом встановлено, що нормативне врегулювання питань порядку відшкодування вартості препаратів інсуліну, ведення обліку хворих на цукровий та нецукровий діабет, стан внутрішнього контролю розпорядників коштів були недостатніми для забезпечення ефективного використання бюджетних коштів.

Так, на18 об’єктах, що піддані контролю, встановлено факти:

   завдання матеріальної шкоди (збитків) територіальним громадам на загальну суму 977,8 тис. грн

   неекономне використання коштів – 533,4 тис грн

   заподіяння матеріальної шкоди громадянам – 58,9 тис. грн

   інші порушення, які пов’язані з виконанням умов договорів та складанням звітів про відпущені препарати інсуліну, – на майже 15 млн. грн

Такий стан речей свідчить про неналежний внутрішній контроль розпорядників бюджетних коштів.

Фактично, аудиторами встановлено недосконалість вимог до аптек щодо відшкодування вартості інсуліну та звітування.

Міністерство охорони здоров’я не створило належні умови для обліку хворих на цукровий та нецукровий діабет.

З 2018 року МОЗ скасувало ведення обліку таких хворих. Фактично обліковуються лише хворі на цукровий діабет, які приймають інсулін. Ці дані вносяться до електронного Реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії. Таким чином, на рівні держави відсутня узагальнююча інформація щодо стану поширеності захворюваності на діабет. Це, у свою чергу, перешкоджає прийняттю своєчасних рішень щодо його подолання.

При цьому зазначений реєстр не відображає реальну кількість таких хворих (станом на 01.06.2020 ‒ 214,4 тис. осіб), оскільки фіксує тільки тих осіб, які перебувають на диспансерному обліку. Ще близько 20% інсулінозалежних хворих не обліковуються, бо купують ліки за власний кошт. Також в реєстрі відсутні достовірні дані щодо смертності хворих на діабет. Тобто реєстр пацієнтів про кількість інсулінозалежних хворих на цукровий діабет не відображає повну інформацію.

«Реєстр сьогодні в такому вигляді та змісті, а також надмірна лібералізація щодо звітності продавців ліків не сприяють ефективній державній політиці, яка здійснюється за кошти платників податків на лікування хворих на діабет. Сама політика держави щодо лікування діабету не має чіткого пріоритету на зниження смертності серед хворих українців, і рівня поширення цієї страшної хвороби»,  наголосив Андрій Майснер.

Аудитом також встановлено, що окремі аптеки в Дніпропетровській, Львівській, Харківській областях та м. Києві включили до звітів недостовірні відомості про відпущені лікарські засоби. Це нанесло понад 115 тис. грн збитків територіальним громадам. На жаль, такі випадки поширені (допущено 38 суб’єктами господарювання) та системні. Встановлено 742 таких випадки, зокрема, в Дніпропетровській області – 94, Львівській області – 45, Харківській області – 597, м. Києві – 6.

Звіт та рішення за результатами аудиту будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.