Людям із порушенням зору
Бюро економічної безпеки створювалося як орган протидії та запобігання економічним злочинам, однак аудит Рахункової палати показав, що за чотири роки роботи БЕБ не змогло стати ефективним інструментом превенції. Замість протидії ризикам, інституція переважно займається розслідуванням уже скоєних злочинів. Причиною цього є прогалини законодавства, брак фінансування та кадрів, відсутність належної координації з боку Кабінету Міністрів України.
Такими є головні висновки аудиту відповідності на тему «Протидія правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави», Звіт за яким Рахункова палата затвердила на засіданні 23 вересня. Відповідальна за аудит – член Рахункової палати Єлизавета Пушко-Цибуляк.
БЕБ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Урядом. Законом визначено вісім завдань для БЕБ. Переважна більшість стосується превентивної діяльності, спрямованої саме на запобігання економічним злочинам та усунення ризиків.
Однак Кабінет Міністрів не створив цілісної та врегульованої системи протидії економічним правопорушенням, яка мала б забезпечити належне нормативне підґрунтя, чіткий розподіл відповідальності між різними органами, координацію їхньої діяльності з БЕБ та врахування ними його рекомендацій.
Отже, БЕБ так і не змогло почати виконувати превентивні функції. А низка інших чинників – від браку фінансування та кадрів до прогалин у законодавстві – поглибили кризу в його діяльності.
ПРОГАЛИНИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ
Нормативно-правова база, що мала б забезпечити повноцінне функціонування БЕБ, станом на сьогодні залишається неповною та недосконалою. Хоча було ухвалено основні документи – Закон «Про Бюро економічної безпеки» та Положення № 1068 про БЕБ, – цього недостатньо. Для реалізації всіх повноважень органу потрібні були зміни до низки інших актів, але вони вчасно не були внесені, наголошують аудитори у Звіті.
Через ці прогалини БЕБ фактично не змогло виконати частину своїх завдань. Наприклад, до функцій Бюро належить надання рекомендацій органам влади у сфері економічної безпеки. Проте жоден нормативний акт не зобов’язував інші органи їх виконувати. У результаті на 1 778 рекомендацій БЕБ (із сумарною оцінкою ризиків у 22,9 млрд грн) не було жодної реакції від органів.
Значна проблема – відсутність доступу до ключової інформації. БЕБ не включили до переліку суб’єктів, яким надається інформація, що становить професійну таємницю, а також до переліку спеціальних користувачів радіочастотного спектра. Це обмежувало його спроможність збирати дані та проводити повноцінний аналіз.
Також залишалося неврегульованим питання виконання правоохоронної функції особами зі спеціальними званнями БЕБ.
Отже, недосконала нормативно-правова база – одна з ключових причин низької результативності Бюро та невідповідності його діяльності задекларованим завданням.
МЕТИ СТВОРЕННЯ БЕБ НЕ ДОСЯГНУТО
У 2021–2024 роках БЕБ стикалося з труднощами у виконанні всіх восьми завдань, визначених законом. Зокрема, орган не запровадив цілісне середньо- та довгострокове планування, не мав засобів автоматизації для інтеграції аналітики у превентивну діяльність.
Також через прогалини у законодавстві БЕБ не змогло ефективно розслідувати правопорушення у сфері міжнародної технічної допомоги. Орган не мав повного доступу до необхідної інформації та чітких процедур, що обмежувало його спроможність запобігати зловживанням із коштами міжнародних партнерів.
Аудитори вказують, що аналітичні дослідження БЕБ охоплювали сектори економіки нерівномірно. Так, 60 % усіх аналітичних продуктів стосувалися податкових порушень. Водночас інші напрями – митна, грошово-кредитна й інвестиційна сфери – були значно менше представлені, хоча вони також мають високу фінансову значущість.
Зміщення вектора діяльності БЕБ з протидії правопорушенням та усунення ризиків на розслідування вже вчинених злочинів підтверджують результати його роботи. За чотири роки Бюро підготувало 3 182 аналітичні продукти на суму виявлених ризиків 362,2 млрд грн, проте 2 892 (90 %) таких матеріалів передано підрозділам детективів у разі виявлення ризиків вчинення кримінальних правопорушень.
При цьому із 6 805 кримінальних проваджень у 2024 році до суду направлено 681 на суму збитків 16,6 млрд грн, з яких фактично відшкодовано 5,3 млрд гривень.
НЕДОФІНАНСУВАННЯ БЕБ
Станом на 2024 рік із 24 передбачених територіальних управлінь реально працювали лише дев’ять. Причини – обмежене фінансування та нестача кадрів. У середньому територіальні управління були укомплектовані лише на 40 %, а загальний штат БЕБ – наполовину. Окремі підрозділи, як-от внутрішнього контролю, не функціонували. Повністю укомплектувати штат було неможливо через відсутність нормативно визначеного порядку формування конкурсних і атестаційних комісій.
Нормативні неузгодженості позначилися і на оплаті праці: зарплати співробітників БЕБ у середньому були на 37 % нижчими, ніж, наприклад, у Національному антикорупційному бюро України.
Як встановили аудитори, в середньому задовольнялася лише 1/5 фінансових потреб БЕБ. Але і виділені кошти не використовувалися повністю. У 2021–2024 роках було освоєно 66,3 % виділеного фінансування (2,2 млрд грн), тоді як майже 1,1 млрд грн повернули до бюджету.
Також тривалий час не фінансувалися капітальні видатки, що завадило створенню Єдиної інформаційної системи БЕБ, придбанню серверного, мережевого та спеціального обладнання для захисту інформації.
РЕКОМЕНДАЦІЇ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ
«БЕБ потребує наділення його спеціальним статусом, створення умов оплати праці працівників, які визначені в Законі про Бюро, розширення можливостей реалізації ними своїх обов’язків в умовах обмежень воєнного стану та забезпечення власними силами безпеки цих працівників та учасників кримінального судочинства, удосконалення низки нормативно-правових актів з метою врегулювання інших особливостей діяльності», – підсумувала Єлизавета Пушко-Цибуляк.
Для усунення виявлених під час аудиту недоліків Рахункова палата надала рекомендації, зокрема:
- Кабміну:
- вжити заходів щодо нормативно-правового врегулювання основних питань діяльності БЕБ;
- зобов’язати Мінфін при розробленні проєкту закону про державний бюджет на відповідний рік дотримуватись положень Закону про Бюро;
- БЕБ:
- розробити самостійно та спільно із заінтересованими центральними органами виконавчої влади й внести на розгляд Кабміну проєкти необхідних нормативно-правових актів;
- утворити та забезпечити діяльність кадрових, атестаційних і дисциплінарних комісій;
- створити та унормувати діяльність підрозділу внутрішнього контролю;
- забезпечити діяльність всіх створених територіальних управлінь тощо.
Окремі виявлені Рахункової палатою недоліки були врегульовані під час аудиту. Зокрема, Наказом БЕБ від 14 травня 2025 року № 81 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення особам, які мають спеціальне звання БЕБ.
Також під час аудиту було призначено нового Директора БЕБ – Олександра Цивінського – та передано орган у підзвітність прем’єрміністрові України.
Звіт та рішення Рахункової палати будуть надіслані Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Бюро економічної безпеки та оприлюднені на офіційному вебсайті інституції.
Для отримання оперативних оновлень - слідкуйте за нами у соцмережах:
Facebook, Telegram, Instagram, X, LinkedIn, Youtube
За додатковою інформацією та коментарями звертайтеся до Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій:
RP_press@rp.gov.ua
(044) 298-74-75
