Людям із порушенням зору
На засіданні 11 листопада 2025 року Рахункова палата ухвалила Звіт про результати аудиту відповідності на тему «Управління державним боргом». Аудит на зазначену тематику проводиться Рахунковою палатою вперше за останні 10 років. Він охопив 2023–2024 роки та І півріччя 2025 року.
Відповідальна за аудит – Голова Рахункової палати Ольга Піщанська.
Функції з управління державним боргом зосереджені у Міністерстві фінансів України. В межах аудиту Рахункова палата оцінила наскільки застосовувана Мінфіном практика управління державним боргом відповідає вимогам законодавства та окремим рекомендаціям Світового банку, Міжнародного валютного фонду і Принципам належного врядування Програми SIGMA.
СТАН ДЕРЖАВНОГО БОРГУ
В умовах повномасштабної війни витрати держави, зокрема на сектор оборони, суттєво збільшилися. Одночасно через окупацію частини територій скоротились обсяги виробництва, експорту та інвестицій, що призвело до зменшення ВВП і зростання дефіциту бюджету. Для його покриття Уряд був змушений значно активізувати запозичення, насамперед зовнішні. Вони досягли 4,3 трлн грн, а їх частка у загальному обсязі запозичень зросла з 47 до 75 %.
Борговий портфель України став залежним від зовнішніх кредиторів та характеризується підвищеними валютними ризиками і ризиками рефінансування, а обмежені можливості внутрішнього ринку ускладнюють управління борговою стійкістю у довгостроковій перспективі.
Державний борг України зріс у три рази - до 7,4 трлн грн. Протягом 2022 – першого півріччя 2025 років його співвідношення до валового внутрішнього продукту коливалося від 77,8 % до 90,9 %, що свідчить про надмірне боргове навантаження на бюджет. Для порівняння: Бюджетний кодекс України визначає безпечний рівень цього показника на рівні до 60 % ВВП (у період воєнного стану ці обмеження призупинено).
При цьому дефіцит державного бюджету у 2022 році зріс на 460 %, порівняно з роком раніше, у 2023 році - ще 46,1 %, у 2024 році – ще на 1,7 %.
Витрати ж на обслуговування та погашення державного боргу у зазначений період становили 3,2 трлн грн, тобто кожна п’ята гривня державного бюджету спрямовувалася на боргові зобов’язання.
Аудитом встановлено, що Мінфін вживав заходів задля оптимізації боргового навантаження. Зокрема, здійснено відстрочення та реструктуризацію державного зовнішнього боргу у 2024 році, switch-операції з обміну державних облігацій на внутрішньому ринку. Також Мінфін спільно з Національним банком України запровадили випуск «військових» облігацій (залучено майже 1,4 трлн грн), та ініціювали включення банками бенчмарк-ОВДП у покриття обов’язкових резервів.
НЕДОЛІКИ БОРГОВОГО УПРАВЛІННЯ
Аудит засвідчив нормативну неврегульованість процесу управління державним боргом. Не були затверджені середньострокові стратегії управління боргом на 2023–2025 та 2025–2027 роки, а також не розроблено проєкти бюджетних декларацій на 2023–2025 і 2024–2026 роки (дію відповідних вимог Бюджетного кодексу України було призупинено). Це обмежило можливості середньострокового планування боргових показників та витрат на обслуговування боргу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року №127 було утворено Боргове агентство, яке мало перебрати на себе функції з управління державним боргом. Проте за п’ять років Уряд так і не ухвалив рішення про початок його діяльності.
Чинні нормативно-правові акти не встановлюють індикаторів боргових ризиків, які могли б покращити управління державним боргом. За інформацією Мінфіну, ризики враховуються під час планування боргових показників, однак надані Рахунковій палаті матеріали не містять підтвердження проведення їх оцінки.
Крім того, аудитом встановлено недоліки у здійсненні зовнішніх запозичень. Зокрема, не визначено організаційно-методологічні засади залучення кредитів в іноземних комерційних банках та інших фінансових установах, а також не затверджено порядок обміну даними між Мінфіном і Казначейством.
Суттєвими є й проблеми автоматизації процесів управління боргом. Мінфін не затвердив порядок функціонування інформаційно-аналітичної системи «Управління державним боргом». Унаслідок цього дані вводилися вручну, без механізму перевірки їх достовірності, а сама система використовувалася без належного захисту інформації.
УПРАВЛІННЯ ЄКР
Мінфіном не впроваджено автоматизовану систему управління ліквідністю, а також не затверджено методику прогнозування руху коштів єдиного казначейського рахунка (ЄКР) та валютних рахунків Казначейства. Процедура обрахунку щоденного оптимального обсягу залишку коштів на ЄКР («грошового буфера») – не запроваджена.
За наявності значних обсягів залишків коштів на ЄКР та валютних рахунках Казначейства в окремих періодах з березня 2022 року до липня 2025 року, вільні кошти на депозитних рахунках не розміщувались.
Протягом 2022–2024 років та І півріччя 2025 року загалом обсяги доходів та запозичень до загального фонду державного бюджету були недостатніми для фінансування видатків, що зумовило необхідність покриття дефіциту за рахунок коштів ЄКР, зокрема, понад обсяги, встановлені розписами бюджету на відповідний період. Для такого покриття залучено кошти ЄКР в обсязі 647,3 млрд гривень.
При цьому аудитори зафіксували 17 випадків перевищення фактичних обсягів такого фінансування над показниками розпису, у 15 випадках – їх здійснення без належного погодження з Мінфіном.
РЕКОМЕНДАЦІЇ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ
«Можу констатувати, що над частиною недоліків, які ми виявили в межах аудиту, Міністерство фінансів вже працює. Очікуємо виконання рекомендацій Рахункової палати та змін підходів в управлінні державним боргом», – відзначила під час представлення звіту за результатами аудиту Голова Рахункової палати Ольга Піщанська.
Для усунення виявлених аудитом недоліків Рахункова палата надала Мінфіну низку рекомендацій. Зокрема забезпечити:
- здійснення контролю за управлінням державним боргом, визначивши організаційно-методологічні засади такого управління;
- розробку внутрішнього річного плану державних запозичень після затвердження закону про Державний бюджет України та звітування про стан його реалізації;
- розробку та впровадження інформаційної системи прогнозування руху коштів на ЄКР та валютних рахунках Казначейства для забезпечення управління ліквідністю;
- затвердження механізму функціонування ІАС «УДБ» та обміну даними між Мінфіном та Казначейством із використанням ІАС «УДБ» для здійснення оперативного обліку держборгу, узгодженості дій користувачів, забезпечення безпеки, контролю та прозорості.
Звіт про результати аудиту та рішення Рахункової палати будуть надіслані Верховній Раді України, Кабінетові Міністрів України, Міністерству фінансів України та оприлюднені на вебсайті інституції.
Для отримання оперативних оновлень - слідкуйте за нами у соцмережах:
Facebook, Telegram, Instagram, X, LinkedIn, Youtube
За додатковою інформацією та коментарями звертайтеся до Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій:
RP_press@rp.gov.ua
(044) 298-74-75
