Держбюджет-2025: фінансова стійкість держави зберігалася завдяки міжнародній підтримці, однак системні ризики посилилися

Четвертий рік поспіль державний бюджет виконувався в умовах повномасштабного вторгнення, постійного зростання потреб сектору безпеки й оборони та значного навантаження на державні фінанси. Попри це, у 2025 році державі вдалося зберегти макрофінансову стабільність, забезпечити фінансування пріоритетних видатків і підтримати функціонування ключових державних сфер. Водночас ціна такої стійкості суттєво зросла, а частина ризиків уже стала системною.

28 травня Рахункова палата ухвалила Висновки про результати аналізу річного звіту про виконання Закону «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Аналіз засвідчив: у 2025 році державний та гарантований державою борг вперше перевищив річний ВВП країни. Стабільність державних фінансів значною мірою забезпечувалася завдяки міжнародній фінансовій підтримці, наголосила представляючи висновки Голова Рахункової палати Ольга Піщанська. Так у 2025 році фінансова підтримка міжнародних партнерів зросла до 2,3 трлн грн і стала одним із ключових чинників здійснення першочергових видатків держави в умовах війни.

Водночас результати аналізу свідчать і про посилення низки системних ризиків: сповільнення темпів економічного відновлення, зростання боргового навантаження, невиконання плану доходів державного бюджету, збільшення податкового боргу, а також проблеми з реалізацією окремих публічних інвестиційних проєктів й використанням кредитних ресурсів.

ДОХОДИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

У 2025 році доходи державного бюджету, порівняно з 2024 роком, зросли на 23% та становили 3,8 трлн грн. При цьому основний приріст доходів був забезпечений адміністративними чинниками – 440 млрд грн, тоді як економічні чинники сформували 183 млрд грн додаткових надходжень.

Вперше за останні чотири роки план доходів не було виконано. Головними причинами цього були, зокрема: 

– невиконання окремих умов щодо впровадження реформ: недоотримано 64 млрд грн від ЄС за програмою Ukraine Facility;

– нижчий за прогнозований курс гривні до іноземних валют: недоотримано 99,1 млрд грн.

Аудитори також звернули увагу на суттєве зростання податкового боргу. За рік він збільшився у 1,7 раза – до 233,3 млрд грн. Борги формувалися переважно за результатами контрольно-перевірочної роботи, зокрема, в частині пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов’язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства.

Нараховані деяким платникам суми значно перевищували їхні активи, тож є ризик нестягнення такого боргу. 

ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

Видатки державного бюджету у 2025 році проведено на суму 5,5 трлн грн. Порівняно з 2024 роком, вони зросли на 22,1% (без урахування інфляції).

Найбільшу частку видатків – 69,8% спрямовано на сектор безпеки й оборони. Порівняно з 2024 роком ці видатки зросли до 3,8 трлн грн. З них:  

– 1,8 трлн грн (48 %) – видатки спеціального призначення та закупівля озброєння і військової техніки;

– майже 1,2 млрд грн (30,8 %) – грошове забезпечення військовослужбовців.

При цьому у Міністерства оборони сформувався найбільший обсяг дебіторської заборгованості серед головних розпорядників, який на 01.01.2026 становив 472,6 млрд грн – 82,5 % загального обсягу дебіторської заборгованості розпорядників і одержувачів коштів державного бюджету.

Загалом з початку року дебіторська заборгованість розпорядників і одержувачів коштів державного бюджету за видатками зросла на 35,7 % здебільшого саме за рахунок придбання товарів оборонного призначення.

На 22 млрд грн менше запланованих були видатки на надання трансфертів місцевим бюджетам. Ці видатки були меншими, зокрема через несвоєчасний або неповний розподіл окремих трансфертів Урядом, неповне використання субвенцій на місцях та повернення невикористаних залишків коштів наприкінці року до державного бюджету.

ПРОЄКТИ ВІДБУДОВИ ТА ПІДТРИМКИ ЕКОНОМІКИ

В окремих випадках виконання видаткової частини бюджету  супроводжувалося нерівномірністю фінансування програм. Окремі видатки здійснювалася у межах спеціальних або експериментальних механізмів державної підтримки.

Так зокрема в межах реалізації  публічних інвестиційних проєктів за бюджетними програмами Мінрозвитку й Агентства відновлення було витрачено загалом 35,2 млрд грн.

З них:

– компенсація за знищене житло – 4,9 млрд грн;

– відновлення логістики – 3,4 млрд грн;

– відновлення соціальної та житлової інфраструктури – 2,7 млрд грн.

Проєкти профінансовані загалом на 53% менше запланованого, зокрема через: призупинення частини проєктів внаслідок збройної агресії, реструктуризація та необхідність приведення контрактів у відповідність до вимог міжнародних фінансових організацій.

Як наголосила Ольга Піщанська, неповне та несвоєчасне використання позик залучених для реалізації публічних інвестиційних проєктів чи програм публічних інвестицій, підвищує ризики втрати можливостей для відновлення держави та водночас - збільшення боргового навантаження на державний бюджет без належного економічного ефекту. Адже обслуговування боргу здійснюється незалежно від фактичного стану реалізації проєктів.

Також з резервного фонду Уряд розподілив 74,4 млрд грн.

З них:

- 10 млрд грн надано Агентства відновлення

- 8 млрд грн -ро на компенсацію за знищене майно

- 6,8 млрд грн - на ремонт та утримання зруйнованих (пошкоджених) автомобільних доріг

ДЕРЖАВНИЙ БОРГ

У 2025 році державні запозичення становили 2,4 трлн грн, або 98,9 % плану. Із них:

– зовнішні – майже 1,9 трлн грн;

– внутрішні – 581,5 млрд гривень. 

Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу збільшився на 29,5 % і на кінець року досяг 9 трлн 42,7 млрд грн. Уперше в історії цей показник перевищив річний ВВП країни – 101,2 %. 

Водночас зросло навантаження на державний бюджет, пов’язане з погашенням та обслуговуванням боргу. У 2025 році ці витрати становили 977,6 млрд грн, або 16 % усіх витрат державного бюджету.

РЕКОМЕНДАЦІЇ РАХУНКОВОВЇ ПАЛАТИ

Результати аналізу засвідчили зростання навантаження на державні фінанси в умовах тривалої війни, а також наявність низки системних ризиків, пов’язаних із виконанням державного бюджету, реалізацією публічних інвестиційних проєктів та зростанням боргового навантаження.

Надані Рахунковою палатою рекомендації спрямовані на підвищення ефективності управління державними ресурсами та усунення виявлених недоліків. Зокрема:

– забезпечити повне та своєчасне виконання зобов’язань України у межах програм міжнародної фінансової підтримки ЄС, зокрема Ukraine Facility, та МВФ для отримання передбачених обсягів фінансових ресурсів у визначені строки;

– доручити Міністерству фінансів разом з Державною податковою службою розробити й реалізувати комплекс заходів щодо зменшення податкового боргу, зокрема шляхом підвищення ефективності контрольно-перевірочної роботи та вдосконалення механізмів його адміністрування;

– врегулювати порядок відображення окремих видів заборгованості, зокрема пені та штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, у загальній структурі податкового боргу;

– забезпечити ухвалення рішень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету виключно відповідно до його мети та з належним документальним обґрунтуванням;

– доручити головним розпорядникам вжити заходів щодо погашення кредиторської та дебіторської заборгованості, насамперед простроченої, а також недопущення утворення нової заборгованості;

– переглянути доцільність подальшої реалізації окремих публічних інвестиційних проєктів, які фінансуються за рахунок кредитних ресурсів та реалізуються в незначних обсягах, з урахуванням безпекових і фінансових ризиків;

– забезпечити своєчасне ухвалення рішень про розподіл трансфертів місцевим бюджетам та посилити контроль за їх використанням в умовах воєнного стану.

Висновки та Рішення Рахункової палати будуть надіслані Верховній Раді України, Комітету ВРУ з питань бюджету для розгляду на засіданні, а також Кабінету Міністрів України з відповідними рекомендаціями.

Висновки та Рішення також будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Рахункової палати.