Людям із порушенням зору
Неефективність процедури відбору та неналежна реалізація субпроєктів у межах Надзвичайної кредитної програми відновлення України уповільнюють темпи відбудови соціальної та критичної інфраструктури, а також призводять до необхідності сплати відсотків за отриманою позикою, яка своєчасно не використовується.
Такими є висновки Рахункової палати за результатами аудиту діяльності (ефективності) на тему «Надзвичайна кредитна програма: шлях до відновлення соціальної та критичної інфраструктури територіальних громад». Звіт за результатами аудиту Рахункова палата затвердила 11 листопада. Відповідальний за контрольний захід – заступник Голови Рахункової палати Сергій Ключка.
Щоб відновити соціальну та критичну інфраструктуру у громадах, які з 2014 року постраждали внаслідок військової агресії рф, а також для підтримки спільнот, що прийняли внутрішньо переміщених осіб, Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) запроваджено Надзвичайну кредитну програму для відновлення України (НКПВУ, Проєкт). Реалізація вказаної програми розпочалася ще у 2015 році, проте через неспроможність кінцевих бенефіціарів забезпечити належний нагляд та контроль за процесом будівництва не була завершена у встановлені строки.
Реалізацію Проєкту забезпечує Міністерство розвитку громад і територій України, а Міністерство фінансів України є фінансовим агентом Уряду. Кінцеві бенефіціари – органи місцевої влади, – отримують фінансування за укладеними угодами.
Загальна сума кредитних коштів, які можна було використати у 2015–2024 роках для відновлення інфраструктури становила 200 млн євро. Однак за цей період використано – 108,2 млн євро (3,6 млрд грн).
Аудит Рахункової палати охопив 2019 - 2024 роки реалізації програми. У цей період відбувалась реалізація 240 субпроєктів, (включаючи субпроєкти, які наразі лишилися на окупованій території), та на які було витрачено 3,3 млрд грн коштів НКПВУ. За цей період вдалося завершити та ввести в експлуатацію 76 субпроєктів, тоді як за 33 субпроєктами – об’єкти будівництва були завершені, проте не введені в експлуатацію.
Серед успішних субпроєктів, реалізованих за кредитні кошти: реконструкція «Спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов I ступеня — коледж № 16» у місті Кам’янське на Дніпропетровщині, а також - «Міської поліклініки № 8» у Одесі.
Попри встановлення чітких процедур та обов’язків для всіх учасників реалізації Проєкту, а також створену Мінрозвитку систему комунікації, визнану ефективною за результатами опитування кінцевих бенефіціарів, аудит виявив, що окремі аспекти такої взаємодії не сприяли вирішенню проблемних питань, належному реагуванню та контролю з боку відповідального міністерства.
НЕДОЛІКИ ВІДБОРУ СУБПРОЄКТІВ ТА РОЗПОДІЛУ КОШТІВ
Аудитом проаналізовано 25 субпроєктів, що знаходяться у віддалених від зони бойових дій районах, загальною проєктною вартістю 1,9 млрд грн (без ПДВ). З цих коштів за період аудиту реально використано менше половини – 881 млн грн.
Аудитори встановили, що наявна процедура документування проведених відборів субпроєктів унеможливлювала оцінку правильності їх пріоритезації, ускладнювала громадський контроль та створювала ризик ухвалення упереджених рішень.
Зокрема, до участі у конкурсі допускались субпроєкти з неактуальною проектно-кошторисною документацією (ПКД), наслідком чого було суттєве збільшення строків реалізації субпроєктів та непоодиноке зростання їх кошторисної вартості.
Були випадки, коли умови технічного завдання у тендерних документаціях не відповідали умовам ПКД, поданим для участі в НКПВУ. Вказані субпроєкти наразі не завершені.
Також через відмову кінцевих бенефіціарів та / або неможливість подальшої реалізації субпроєктів такими бенефіціарами були випадки виключення погоджених з ЄІБ субпроєктів, на фінансування яких на проєктний рахунок уже надійшли кошти в сумі 2,2 млн євро. Як наслідок, добір нових субпроєктів та перерозподіл коштів у рамках НКПВУ призвели до пролонгації кредитної програми.
НЕДОЛІКИ РЕАЛІЗАЦІЇ СУБПРОЄКТІВ
Через недотримання нормативних вимог і затримки з коригуванням проєктної документації строки завершення робіт за субпроєктами часто переносилися (більшість - пролонговані до кінця 2025 та 2026 років).
Також за дев’ятьма проаналізованими субпроєктами були допущені порушення законодавства на етапі виконання та прийняття будівельних робіт, їх оплати на загальну суму понад 106 млн грн. Такі дії завдали збитків громадам на суму понад 66 млн грн. Зазначені факти містять ознаки кримінального правопорушення, тож будуть надіслані до правоохоронних органів.
Зокрема, відділом освіти Бучанської міської ради Київської області допущені порушення щодо незаконного прийняття та оплати вартості робіт та послуг технічного нагляду на загальну суму 17,28 млн грн.
Соціально-гуманітарним управлінням Вишгородської міської ради Київської області здійснено незаконні видатки, щодо прийняття та оплати вартості робіт та послуг технічного нагляду, що призвели до завдання збитків місцевому бюджету на загальну суму 38,39 млн грн.
Управлінням охорони здоров’я Кам'янської міськради Дніпропетровської області зайво оплачено вартість робіт та супутнього обладнання на загальну суму 3,77 млн грн.
Попри те, що зазначені платежі проходили погодження у Мінрозвитку та Мінфіні, цей додатковий рівень контролю не запобіг оплаті робіт, виконаних із порушеннями. Однією з причин стало те, що зміни до істотних умов договорів підряду, подані бенефіціарами, не були погоджені Мінрозвитку в установленому порядку.
Також аудитори виявили, що під час здійснення закупівель окремі договори укладалися з порушеннями тендерного законодавства, без належного моніторингу та аналізу вартості матеріалів, що спричинило неекономне використання бюджетних коштів на загальну суму 5,42 млн грн.
Зафіксовано випадки не відображення в обліку та фінансовій звітності кінцевих бенефіціарів усіх обсягів виконаних будівельних робіт на загальну суму 44,74 млн грн.
Наявні факти не нарахування пені за протермінування чи невиконання робіт.
Загалом в аудиті відзначається, що звітування за субпроєктами здійснювалося нерегулярно, оскільки Мінрозвитку цього не вимагало. Значна частина платіжних документів бенефіціарів містили помилки, або не відповідали вимогам. Через це їх повертали на доопрацювання, відтак затримувалося фінансування та ускладнювалася робота всіх учасників процесу.
Реорганізація Мінрозвитку та відсутність координації між його департаментами призводили до неналежного реагування на ризики, що виникали під час реалізації субпроєктів.
В Єдиній системі управління публічними інвестиціями DREAM відображені неповні дані за 11 проєктами, відхилення становили 316,7 млн гривень.
КОШТИ – НЕ ВИКОРИСТАНО, АЛЕ ВІДСОТКИ СПЛАЧЕНО
За проаналізований аудиторами період за отриманою позикою було сплачено 6,1 млн євро у якості погашення тіла кредиту та 9,9 млн євро відсотків за надані кошти.
Затримки з реалізацією субпроектів або їх зупинка, відсутність детального аналізу стану їх реалізації та потреб у фінансуванні призвели до формування значного залишку на рахунках Мінфіну, та у підсумку – неефективного використання значних сум кредитних коштів.
Зокрема, у 2024 році державою сплачено 1,4 млн євро відсотків за обслуговування частини позики у розмірі 34,8 млн євро, яку так і не було використано в плановому періоді. При цьому відсотки за обслуговування цієї позики були сплачені.
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
Аудитори констатували низький рівень реалізації субпроєктів, що свідчить про неефективне управління коштами субвенції.
Для усунення виявлених порушень та недоліків Рахункова палата рекомендувала:
Міністерству розвитку громад та територій України: здійснювати процес відбору субпроєктів за допомогою Єдиної цифрової системи, провести аналіз достовірності, повноти та актуальності даних щодо субпроєктів НКПВУ, переглянути систему моніторингу реалізації Проекту, провести навчання для розпорядників/одержувачів субвенції, щодо удосконалення операційного управління субпроєктами.
Міністерству фінансів України: переглянути підхід до здійснення погодження вибірки кредитних коштів траншу.
Органам місцевого самоврядування: відшкодувати незаконні видатки.
Реалізація цих кроків покращить обізнаність кінцевих бенефіціарів з процедурою реалізації субпроєктів на місцевому рівні, сприятиме більш відповідальному та заощадливому використанню кредитних (бюджетних) коштів, та збалансує взаємодію між залученими до реалізації НКПВУ сторонами. У підсумку зросте кількість відновлених об’єктів соціальної та критичної інфраструктури, що є важливою складовою соціального благополуччя для мешканців місцевих громад.
Представники обʼєктів контролю, присутні на засіданні подякували Рахунковій палаті за проведений аудит та надані рекомендації, а також зазначили, що вже почали їх впровадження на своїх рівнях.
За результатами аудиту Звіт та Рішення Рахункової палати буде надіслано Верховній Раді України.
Офісу Генерального прокурора буде повідомлено про виявлені під час аудиту ознаки кримінального правопорушення шляхом надсилання Звіту та рішення Рахункової палати.
Звіт за аудитом також буде опубліковано на офіційному вебсайті Рахункової палати.
Для отримання оперативних оновлень - слідкуйте за нами у соцмережах:
Facebook, Telegram, Instagram, X, LinkedIn, Youtube
За додатковою інформацією та коментарями звертайтеся до Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій:
RP_press@rp.gov.ua
(044) 298-74-75
