Стан місцевих бюджетів після повномасштабного вторгнення: що показав перший аналіз, проведений Рахунковою палатою

Рахункова палата вперше провела комплексний аналіз виконання основних показників місцевих бюджетів. Аналіз охопив 2022–2024 роки й засвідчив як здатність територіальних громад адаптуватися до кризових умов, так і недоліки бюджетного планування. Звіт за результатами аналізу Рахункова палата затвердила на засіданні 25 листопада. Відповідальний – заступник Голови Рахункової палати Сергій Ключка.

Зауважимо, це перший захід, проведений у межах реалізації нових законодавчих повноважень Рахункової палати щодо державного зовнішнього фінансового контролю за надходженням і використанням коштів місцевих бюджетів.

Аудитори оцінили загальний стан виконання доходів і видатків місцевих бюджетів, дослідили динаміку ключових показників та регіональні відмінності, чинники, що впливають на бюджетну збалансованість місцевих бюджетів. Загалом результати аналізу дають змогу окреслити ризики для місцевих бюджетів, що потребують подальшої уваги Рахункової палати під час планування майбутніх контрольних заходів у сфері регіонального розвитку.

КІЛЬКІСТЬ ТА РОЗПОДІЛ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

На 1 січня 2025 року в Україні налічувалося 1952 місцеві бюджети, з них 1497 (76,7%) – бюджети місцевого самоврядування (1469 бюджетів територіальних громад  та 28 бюджетів районів у містах), решта – бюджет м. Києва, обласні бюджети, районні бюджети, бюджети АР Крим та м. Севастополя.

Діаграма. Система місцевих бюджетів

При цьому 35 бюджетів місцевого самоврядування, що мають доходи понад 1 млрд грн, формують майже половину всіх доходів сектору місцевих бюджетів. Найбільша частка доходів серед регіонів припадає на бюджет м. Києва (12–14 %).

СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

Сукупні доходи місцевих бюджетів зросли з 2022 до 2024 року на 22,4 % – з 555,2 млрд грн до 679,5 млрд гривень. Водночас рівень фінансової автономії територіальних громад за цей період знизився, оскільки обсяг трансфертів для них з державного бюджету зріс до 187,9 млрд грн у 2024 році та становить 27,7 % загального обсягу доходів місцевих бюджетів. 

Діаграма. Доходи місцевих бюджетів у 2022–2024 роках, млрд грн

Частка податкових надходжень у структурі доходів місцевих бюджетів скоротилася з 70,9 % до 64,9 %, що зумовлено, зокрема, зміною порядку зарахування ПДФО із грошового забезпечення військовослужбовців.

Ключові тенденції у податкових надходженнях місцевих бюджетів 2024 року:

• надходження ПДФО у 2024 році залишились основним джерелом податкових надходжень місцевих бюджетів, проте їх обсяг зменшився на 31,9 млрд грн;
• при цьому надходження єдиного податку у 2024 році зросли на 13,3 млрд грн та становили 69,1 млрд грн;
• надходження від податку на прибуток підприємств також зросли на 80,6 % (на 12,5 млрд грн), насамперед завдяки приросту надходжень від банківського сектору, що зумовлено змінами в оподаткуванні прибутків банків;
• надходження від акцизного податку зросли на 24,3 %;
• податок на майно мав помірний приріст на 6,4 млрд грн  порівняно з 2023 роком.

Неподаткові надходження місцевих бюджетів у загальному обсязі доходів місцевих бюджетів зросли з 4 % до 6,4 % та становили 22,1 млрд грн та 43,6 млрд грн відповідно. Приріст забезпечили власні надходження бюджетних установ, зокрема, за рахунок зростання благодійних внесків, грантів, дарунків та коштів, отриманих на виконання окремих доручень.

Крім того, обсяг допомоги місцевим бюджетам від Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ збільшився з 0,2 млрд грн у 2022  до 1,4 млрд грн у 2024 році.

МІЖБЮДЖЕТНІ ТРАНСФЕРТИ

Відбулося послідовне зростання міжбюджетних трансфертів упродовж 2022– 2024 років – з 136,8 млрд грн до 177,4 млрд грн (у 2023 році) і до 187,9 млрд грн (у 2024 році). Найбільшою серед трансфертів у 2024 році була освітня субвенція – 104,2 млрд гривень. Щоправда, частина коштів субвенції не була використана, а накопичувалася як залишок. За інформацією обласних військових адміністрацій, це сталося, зокрема, внаслідок оптимізації мережі шкіл, скорочення кількості учнів та штатної чисельності педагогічних працівників.

У 2024 році місцевим бюджетам надавалася й субвенція на реалізацію проєктів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії,  – 7,4 млрд гривень. З цієї суми використали 5,4 млрд грн, 2 млрд грн – повернули до державного бюджету.

Також у  періоді, що підлягав дослідженню, місцеві бюджети перерахували 78,9 млрд грн до державного бюджету. Значна частина цих коштів спрямовувалася на заходи із відсічі російській агресії.

ВИДАТКИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

Видатки місцевих бюджетів у 2022–2024 роках збільшилися з 484,4 млрд грн до 671,8 млрд грн, але були меншими від запланованих обсягів.

Найбільші видатки місцевих бюджетів за цей період спрямувалися на такі сфери:

• 42,4 % – освіту;
• 15 % – економічну діяльність;
• 13,3 % – загальнодержавні функції.

Капітальні видатки місцевих бюджетів у цьому періоді зросли з 48,9 млрд грн до 145,8 млрд грн, зокрема на реалізацію заходів з відновлення об’єктів, пошкоджених унаслідок бойових дій, та забезпечення безпекових потреб.

Загалом динаміка та структура видатків місцевих бюджетів у 2022–2024 роках відображає збільшення фінансових потреб територіальних громад. Це свідчить про необхідність посиленої роботи органів місцевого самоврядування зі зміцнення дохідної частини місцевих бюджетів.

БЮДЖЕТНА ЗБАЛАНСОВАНІСТЬ ТА БОРГ

Управління ліквідністю місцевих бюджетів у 2022–2024 роках відбувалося в умовах воєнного стану, касових обмежень та нерівномірного надходження доходів до місцевих бюджетів.

Профіцит бюджетів територіальних громад зменшився з 51,9 млрд грн до 18,9 млрд грн, тоді як дефіцит зріс до 10,6 млрд гривень.

Основним джерелом покриття фактичного дефіциту у більшості громад був вільний залишок бюджетних коштів, сформований у попередніх періодах. Аналіз засвідчив, що на кінець 2024 року на рахунках місцевих бюджетів і бюджетних установ залишки коштів становили 122,8 млрд грн,  насамперед це невикористані субвенції та відтерміновані видатки.

Крім того, упродовж 2022–2024 років дебіторська та кредиторська заборгованість за видатками суттєво коливалися.

Зокрема, кредиторська заборгованість місцевих бюджетів у 2022 році різко зросла, однак у наступні роки поступово скорочувалася. Дебіторська заборгованість - коливалася в межах 6,9 – 9,4 – 9,2 млрд гривень. Основна її частка сформована за капітальними видатками, при цьому  75–79 %  дебіторської заборгованості припадало на бюджет м. Києва.

Прострочена ж дебіторська заборгованість наразі залишається стабільно високою (5,1 млрд грн) і сягає 86 % за напрямом «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» у бюджеті м. Києва.

Протягом 2022–2024 років динаміка місцевого боргу змінилася: після скорочення у 2022–2023 роках (з 20,4 до 16,6 млрд грн) у  2024 році його загальний обсяг зріс до 18,7 млрд гривень. Частка зовнішнього боргу збільшилася з 6 % до майже 27 % та на кінець 2024 року становила 5,1 млрд гривень. Це підвищує валютні ризики для громад у разі різких коливань курсу. Водночас внутрішній борг продовжував скорочуватися.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Аналіз засвідчив: попри безпрецедентні виклики воєнного часу, місцеві бюджети змогли забезпечити виконання ключових функцій та утримати базову стійкість фінансової системи. Водночас виявлено низку системних ризиків, що впливають на розвиток територій і потребують підвищеної уваги держави та органів місцевого самоврядування.

Передусім йдеться про регіональні диспропорції доходів і видатків, що поглибилися внаслідок релокації бізнесу, міграції населення та руйнування інфраструктури.

Частина громад продовжує залежати від міжбюджетних трансфертів, при цьому деякі з громад виявилися неспроможними забезпечити ефективне освоєння наданих коштів.

Тож є потреба в удосконаленні процесів бюджетного планування та управління видатками на рівні окремих громад, формуванні фінансових резервів бюджетів місцевого самоврядування з метою забезпечення їх стабільності у разі коливань доходів.

Про погіршення показників бюджетної збалансованості свідчить зменшення обсягу профіциту та зростання дефіциту місцевих бюджетів, а додатковим ризиком для бюджетів окремих громад є зміна структури місцевого боргу. Зокрема, збільшення частки зовнішніх зобов’язань, що підвищує їхню вразливість до коливань валютного курсу.

Ці фактори потребують подальшого моніторингу для врахування його результатів під час планування контрольних заходів Рахункової палати.

Рахункова палата надала Урядові, обласним державним (військовим) адміністраціям та Київській міській державній адміністрації рекомендації, спрямовані на підвищення фінансової спроможності громад, покращення планування, прискорення реалізації інвестиційних проєктів та контролю за ефективністю використання коштів.

Рішення та Звіт за результатами аналізу буде надіслано Верховній Раді України,  комітетам Верховної Ради України з питань бюджету та з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування для розгляду на засіданнях, Кабінетові Міністрів України, обласним державним (військовим) адміністраціям та Київській міській державній адміністрації, а також розміщено на офіційному вебсайті Рахункової палати.

Для отримання оперативних оновлень - слідкуйте за нами у соцмережах:
Facebook, Telegram, Instagram, X, LinkedIn, Youtube

За додатковою інформацією та коментарями звертайтеся до Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій:
RP_press@rp.gov.ua
(044) 298-74-75